1. Великий тлумачний словник сучасної мови

правдолюб

правдолю́б

-а, ч.

Той, хто стоїть за правду, бореться за неї, шукає справедливості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдолюб — правдолю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. правдолюб — [праўдол'уб] -ба, м. (на) -бов'і/-б'і, мн. -бие, -б'іў Орфоепічний словник української мови
  3. правдолюб — ПРАВДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить правду, бореться за неї, шукає справедливості. Та був один між тими мудрецями, Знавець душі, великий правдолюб, Розумний, невсипущий, – звавсь Зірек (А. Словник української мови у 20 томах
  4. правдолюб — ПРАВДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить правду, бореться за неї, шукає справедливості. Та був один між тими мудрецями, Знавець душі, великий правдолюб, Розумний, невсипущий, — звавсь Зірек (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах