правопорушення
правопору́шення
-я, с., юр.
Порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правопорушення — правопору́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- правопорушення — Цей термін найчастіше використовується для позначення порушень, які скоюють неповнолітні. англ. offence / delinquency / violation of law; нім. Rechtsverletzung f=, -en; угор. jogsértés; рос. правонарушение. Словник із соціальної роботи
- правопорушення — [правопоурушеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- правопорушення — ПРАВОПОРУ́ШЕННЯ, я, с., юр. Порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами. Найпоширенішими правопорушеннями підлітків є бродяжництво, хуліганство, крадіжки (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- правопорушення — ПРАВОПОРУ́ШЕННЯ, я, с., юр. Порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами. В суспільстві, яке будує комунізм, не повинно бути місця правопорушенням і злочинності (Програма КПРС, 1961, 93)... Словник української мови в 11 томах
- правопорушення — рос. правонарушение свідоме протиправне діяння (дія або бездіяльність) повнолітньої та осудної людини, а також організацій. Розрізняють правопорушення цивільне, адміністративне, дисциплінарне, кримінальний злочин. Eкономічна енциклопедія