1. Словник української мови у 20 томах

правопорушення

ПРАВОПОРУ́ШЕННЯ, я, с., юр.

Порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами.

Найпоширенішими правопорушеннями підлітків є бродяжництво, хуліганство, крадіжки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правопорушення — правопору́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. правопорушення — Цей термін найчастіше використовується для позначення порушень, які скоюють неповнолітні. англ. offence / delinquency / violation of law; нім. Rechtsverletzung f=, -en; угор. jogsértés; рос. правонарушение. Словник із соціальної роботи
  3. правопорушення — [правопоурушеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. правопорушення — -я, с., юр. Порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. правопорушення — ПРАВОПОРУ́ШЕННЯ, я, с., юр. Порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами. В суспільстві, яке будує комунізм, не повинно бути місця правопорушенням і злочинності (Програма КПРС, 1961, 93)... Словник української мови в 11 томах
  6. правопорушення — рос. правонарушение свідоме протиправне діяння (дія або бездіяльність) повнолітньої та осудної людини, а також організацій. Розрізняють правопорушення цивільне, адміністративне, дисциплінарне, кримінальний злочин. Eкономічна енциклопедія