правоспроможність

правоспромо́жність

-ності, ж.

Спроможність громадянина або організації мати майнові або особисті права і обов'язки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правоспроможність — рос. правомочие визначена чинним законодавством можливість учасника (суб'єкта) правових відносин виконувати певні дії або вимагати певних (адекватних чи інших) дій у межах юридичних норм від іншого учасника цих правовідносин (напр. Eкономічна енциклопедія