правоспроможність

рос. правомочие

визначена чинним законодавством можливість учасника (суб'єкта) правових відносин виконувати певні дії або вимагати певних (адекватних чи інших) дій у межах юридичних норм від іншого учасника цих правовідносин (напр., виконання умов договору поставок товарів, відшкодування витрат за невиконання договірних зобов'язань, виплата за страховим полісом у разі настання страхового випадку/ Реальність П. гарантується державою. У разі невиконання однією з договірних сторін своїх правових зобов'язань інша сторона може звернутися в суд, арбітраж чи інший державний орган з вимогою про захист своїх прав.