1. Eкономічна енциклопедія

правотворчість

рос. правотворчество

діяльність компетентних державних органів і громадських організацій, спрямована на створення, зміну або скасування певних норм права. У П. має бути забезпечене верховенство закону, насамперед конституції.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правотворчість — правотво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правотворчість — -чості, ж. Розробка і прийняття правових норм як прерогатива держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правотворчість — ПРАВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Діяльність, спрямована на створення правових документів, юридичних норм. Під прогалиною в праві звичайно розуміють випадки, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання... Словник української мови у 20 томах