1. Великий тлумачний словник сучасної мови

правотворчість

правотво́рчість

-чості, ж.

Розробка і прийняття правових норм як прерогатива держави.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правотворчість — правотво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правотворчість — ПРАВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Діяльність, спрямована на створення правових документів, юридичних норм. Під прогалиною в праві звичайно розуміють випадки, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання... Словник української мови у 20 томах
  3. правотворчість — рос. правотворчество діяльність компетентних державних органів і громадських організацій, спрямована на створення, зміну або скасування певних норм права. У П. має бути забезпечене верховенство закону, насамперед конституції. Eкономічна енциклопедія