правотворчість

правотво́рчість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правотворчість — -чості, ж. Розробка і прийняття правових норм як прерогатива держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правотворчість — ПРАВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Діяльність, спрямована на створення правових документів, юридичних норм. Під прогалиною в праві звичайно розуміють випадки, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання... Словник української мови у 20 томах
  3. правотворчість — рос. правотворчество діяльність компетентних державних органів і громадських організацій, спрямована на створення, зміну або скасування певних норм права. У П. має бути забезпечене верховенство закону, насамперед конституції. Eкономічна енциклопедія