правіжник
праві́жник
-а, ч., іст.
Той, хто чинив правіж.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правіжник — Праві́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)