правіжник

праві́жник

-а, ч., іст.

Той, хто чинив правіж.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правіжник — Праві́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)