прапрадідівський
прапра́дідівський
-а, -е.
Прикм. до прапрадід.
|| Належний прапрадіду.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прапрадідівський — прапра́дідівський прикметник Орфографічний словник української мови
- прапрадідівський — [прапрад'ід'іўс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- прапрадідівський — ПРАПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прапра́дід. – Ви самі знаєте, що в нашому селі живе три безкінних шляхтичі, які прапрадідівські єдваби замінили на мужицьку вибійку (М. Стельмах); // Належний прапрадіду. [Василина:] Це моя ікона. Прапрадідівська (М. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- прапрадідівський — ПРАПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прапра́дід. — Ви самі знаєте, що в нашому селі живе три безкінних шляхтичі, які прапрадідівські єдваби замінили на мужицьку вибійку (Стельмах, І, 1962, 39); // Належний прапрадіду. [Василина:] Це моя ікона. Прапрадідівська (М. Куліш, П’єси, 1960, 135). Словник української мови в 11 томах