пращник
пра́щник
-а, ч., іст.
Воїн, озброєний пращею.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пращник — пра́щник іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- пращник — ПРА́ЩНИК, а, ч., іст. Воїн, озброєний пращею. На стінах .. були приготовлені купи каміння, за заборолами – діжки з гарячою смолою, на городницях [частинах укріплення] стояли лучники й пращники (С. Словник української мови у 20 томах
- пращник — ПРА́ЩНИК, а, ч., іст. Воїн, озброєний пращею. На стінах.. були приготовлені купи каміння, за заборолами — діжки з гарячою смолою, на городницях [частинах укріплення] стояли лучники й пращники (Скл. Словник української мови в 11 томах