1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приберігати

приберіга́ти

-аю, -аєш, недок., приберегти, -ежу, -ежеш, док., перех.

1》 Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас.

|| Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.).

2》 Тримати що-небудь у належному стані, оберігаючи від псування.

|| Берегти, не розтрачувати марно (сили, здоров'я і т. ін.).

|| Виявляти турботу, піклуватися про кого-небудь; доглядати.

|| Тримати що-небудь у пам'яті, плекати в серці.

|| Зберігати що-небудь як згадку, пам'ять про когось або щось.

3》 Приховувати щось, зберігаючи для кого-небудь.

|| Залишати, резервувати щось для кого-небудь, за ким-небудь.

|| Призначаючи для певної мети, придержувати що-небудь якийсь час.

|| Готувати для кого-небудь якусь несподіванку, новину, сюрприз і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приберігати — приберіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приберігати — (гроші) заощаджувати, не циндрити; (добро) не марнотратити, тримати в запасі; (в душі) зберігати; (місце) резервувати; (на старості) доглядати. Словник синонімів Караванського
  3. приберігати — див. зберігати; ховати Словник синонімів Вусика
  4. приберігати — ПРИБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., що. 1. Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас. Словник української мови у 20 томах
  5. приберігати — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. приберігати — ПРИБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех. 1. Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас. Словник української мови в 11 томах