1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прибляклий

прибля́клий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до приблякнути.

2》 у знач. прикм. Неяскравий, невиразного кольору.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибляклий — прибля́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прибляклий — ПРИБЛЯ́КЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до прибля́кнути. 2. у знач. прикм. Неяскравий, невиразного кольору. Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже почали проступати на ній прибляклі, іржаві плями (О. Словник української мови у 20 томах
  3. прибляклий — ТЬМЯ́НИЙ (про світло, вогонь тощо — неяскравий), ТУМА́ННИЙ, БЛЯ́КЛИЙ, БЛІДИ́Й, БЛІДНИЙ розм., СКУПИ́Й розм., ПРИМА́РНИЙ розм., ТЬМА́ВИЙ розм., ТЕ́МРЯВИЙ розм., ТУ́СКЛИЙ розм., МЕ́РХЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. прибляклий — ПРИБЛЯ́КЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до прибля́кнути. 2. у знач. прикм. Неяскравий, невиразного кольору. Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже почали проступати на ній прибляклі, іржаві плями (Гончар, І, 1954, 526)... Словник української мови в 11 томах