1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прибігати

прибіга́ти

-аю, -аєш, недок., прибігти, -іжу, -іжиш, док.

1》 Бігом досягати якого-небудь місця.

|| Поспішно приходити, заскакувати до когось, кудись, на короткий час.

|| розм. Поспіхом, швидко приходити кудись за ким-, чим-небудь або з якоюсь звісткою, проханням і т. ін.

|| перев. недок., розм. Хутко повертатися звідки-небудь.

2》 розм. Прибувати з поспіхом куди-небудь, до когось верхи на коні або в екіпажі.

3》 перен., розм. Негайно з'являтися куди-небудь.

|| також з інфін. Неодмінно з'являтися куди-небудь із певною метою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибігати — прибіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прибігати — ПРИБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док. 1. Бігом досягати якого-небудь місця. І разом схопились [старі] Та до воріт... Прибігають – мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Т. Шевченко); Біг я далеко від смутку і горя.. Словник української мови у 20 томах
  3. прибігати — ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити. Словник синонімів української мови
  4. прибігати — ПРИБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБІ́ГТИ., іжу́, іжи́ш, док. 1. Бігом досягати якого-небудь місця. І разом схопились [старі] Та до воріт… Прибігають — мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Шевч. Словник української мови в 11 томах