прибій
прибі́й
-бою, ч.
1》 Удари морських хвиль об берег.
|| Шум від таких ударів.
|| Хвилі, які б'ють у берег.
|| перен. Приплив, надмір почуттів, сил, енергії і т. ін.
2》 Берегова смуга, в яку б'ють хвилі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибій — прибі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прибій — [приеб’ій] -бойу, ор. -бойеим, м. (на) -бойі Орфоепічний словник української мови
- прибій — (моря) бурун, хвиля Словник чужослів Павло Штепа
- прибій — ПРИБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Удари морських хвиль об берег. Люблю я море в шумний час прибою (В. Сосюра); Друже мій, Ти спи, нехай тобі присниться Азовське море, хвиль прибій (І. Словник української мови у 20 томах
- прибій — ПРИПЛИ́В (збільшення сили вияву, інтенсивності чогось), НАПЛИ́В, ПРИБІ́Й, ПРИЛИ́В рідше. Через годину Лаврін Остапчук — то насвистуючи, то наспівуючи — йде додому, збуджений припливом ще не висловлених почуттів (С. Словник синонімів української мови
- прибій — ПРИБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Удари морських хвиль об берег. Люблю я море в шумний час прибою (Сос., II, 1958, 137); Друже мій, Ти спи, нехай тобі присниться Азовське море, хвиль прибій (Нех., Ми живемо.. Словник української мови в 11 томах
- прибій — Прибій, -бою м. 1) Планка, бревнышко, прибиваемое вдоль стѣны украинской хаты на аршинъ отъ низу, — на него опираются концы досокъ, изъ которыхъ составленъ піл (на которомъ спять). Сим. 2. 2) Geranium palustre. Лв. 9. Словник української мови Грінченка