привласнений
привла́снений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до привласнити.
|| привласнено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привласнений — привла́снений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- привласнений — ПРИВЛА́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до привла́снити. Впорядкував [гетьман] урядово-судову систему, відновив багато привласнених імперією козацьких земель (Б. Лепкий); Хтось конче потребує, щоб люди різали й убивали один одного. В ім'я чого?... Словник української мови у 20 томах
- привласнений — ПРИВЛА́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привла́снити. У грошовій формі клас капіталістів завжди видає робітничому класові чеки на одержання певної частини продукту, виробленого робітниками і привласненого капіталістами (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 567). Словник української мови в 11 томах