1. Словник української мови у 20 томах

привласнений

ПРИВЛА́СНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до привла́снити.

Впорядкував [гетьман] урядово-судову систему, відновив багато привласнених імперією козацьких земель (Б. Лепкий);

Хтось конче потребує, щоб люди різали й убивали один одного. В ім'я чого? В ім'я “свого”, привласненого собі й задобрюваного Бога (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привласнений — привла́снений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. привласнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до привласнити. || привласнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привласнений — ПРИВЛА́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привла́снити. У грошовій формі клас капіталістів завжди видає робітничому класові чеки на одержання певної частини продукту, виробленого робітниками і привласненого капіталістами (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 567). Словник української мови в 11 томах