пригноблювати

пригно́блювати

-юю, -юєш, недок., пригнобити, -ноблю, -нобиш; мн. пригноблять; док., перех.

1》 Жорстоко експлуатуючи, не давати вільно жити.

2》 перен., рідко. Створювати тяжкий настрій; викликати тяжке, болісне почуття.

3》 перен., рідко. Поглинати, відтісняти що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригноблювати — пригно́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригноблювати — Гнобити, визискувати, кн. експлуатувати, р. ПРИГНІЧУВАТИ, о. гнути в дугу <�в три дуги або погибелі>; дк. ПРИГНОБИТИ, (пітьму) Р. побороти. Словник синонімів Караванського
  3. пригноблювати — див. кривдити; підкорювати Словник синонімів Вусика
  4. пригноблювати — ПРИГНО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИГНОБИ́ТИ, ноблю́, но́биш; мн. пригно́блять; док., кого. 1. Жорстоко експлуатуючи, не давати вільно жити. – Багатий пригноблює бідного .. Скрізь панує неправда в світі, – сказав сумовито Роман (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пригноблювати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. пригноблювати — Пригно́блювати, -блюю, -блюєш і пригно́блять, -бляю, -бляєш; пригноби́ти, -блю́, -биш, -блять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пригноблювати — ПРИГНО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИГНОБИ́ТИ, ноблю́, но́биш; мн. пригно́блять; док., перех. 1. Жорстоко експлуатуючи, не давати вільно жити. — Багатий пригноблює бідного.. Скрізь панує неправда в світі, — сказав сумовито Роман (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах