приговорювання

пригово́рювання

-я, с., розм.

Дія за знач. приговорювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приговорювання — пригово́рювання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. приговорювання — ПРИГОВО́РЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пригово́рювати. – Ну, ну! Ти-ти-ти! – чути батькове приговорювання, перемішуване ударами молота (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. приговорювання — ПРИГОВО́РЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пригово́рювати. — Ну, ну! Ти-ти-ти! — чути батькове приговорювання, перемішуване ударами молота (Фр., IV, 1950, 189). Словник української мови в 11 томах