1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пригоже

приго́же

присл.

Те саме, що гоже.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригоже — приго́же прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пригоже — ПРИГО́ЖЕ, присл. Те саме, що го́же. Гарнеє житце, помнож його Боже! Колос, немов перемитий, Щіткою густо ізлився пригоже (І. Манжура); // пред. Нашому роду так не пригоже! (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. пригоже — Приго́же, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пригоже — ПРИГО́ЖЕ, присл. Те саме, що го́же. Гарнеє житце, помнож його боже! Колос, немов перемитий, Щіткою густо ізлився пригоже (Манж., Тв., 1955, 54); // у знач. присудк. сл. Нашому роду так не пригоже! (Барв., Опов.., 1902, 85). Словник української мови в 11 томах
  5. пригоже — Пригоже нар. Красиво; хорошо. Не плач, милий, не журися, — все буде пригоже. Грин. III. 160. Словник української мови Грінченка