придверник

придве́рник

-а, ч., заст.

Сторож біля дверей, біля входу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придверник — Придве́рник: — сторож біля дверей; швейцар [53] Словник з творів Івана Франка
  2. придверник — придве́рник іменник чоловічого роду, істота сторож біля дверей арх. Орфографічний словник української мови
  3. придверник — ПРИДВЕ́РНИК, а, ч., заст. Сторож біля дверей, біля входу. – Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (І. Франко); В винарні зачинено браму... Хіба ж так пристало робити?! Та, певне, стоїть там придверник, – Повинен для нас одчинити (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  4. придверник — СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст. Словник синонімів української мови
  5. придверник — ПРИДВЕ́РНИК, а, ч., заст. Сторож біля дверей, біля входу. — Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (Фр., IV, 1950, 113); В винарні зачинено браму… Хіба ж так пристало робити?! Та, певне, стоїть там придверник, — Повинен для нас одчинити (Крим., Вибр., 1965, 273). Словник української мови в 11 томах