придворний

придво́рний

-а, -е.

1》 Який перебуває на службі при дворі (див. двір II), належить до близького оточення монарха. Придворний музикант.

|| Який є власністю двору, обслуговує двір, виражає інтереси двору і т. ін.

|| Який відбувається при дворі. Придворний бал.

|| Власт. двору.

|| у знач. ім. придворний, -ного, ч.; придворна, -ної, ж. Особа з близького оточення монарха.

2》 Те саме, що дворовий 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придворний — придво́рний 1 прикметник який має стосунок до монаршого двору придво́рний 2 іменник чоловічого роду, істота особа, наближена до монарха Орфографічний словник української мови
  2. придворний — 1. палацовий 2. двірський Словник чужослів Павло Штепа
  3. придворний — ПРИДВО́РНИЙ, а, е, іст. 1. Який перебуває на службі при дворі (див. двір²), належить до близького оточення монарха. Була... цариця в колі придворних дам (О. Словник української мови у 20 томах
  4. придворний — ПРИДВО́РНИЙ (який перебував на службі при царському, рідше великопанському дворі, належав до близького оточення монарха або пана; який був власністю двору тощо), ДВІРСЬКИ́Й, НАДВІ́РНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. придворний — ПРИДВО́РНИЙ, а, е, іст. 1. Який перебуває на службі при дворі ( див. двір²), належить до близького оточення монарха. Була… цариця в колі придворних дам (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах