придворний
ПРИДВО́РНИЙ (який перебував на службі при царському, рідше великопанському дворі, належав до близького оточення монарха або пана; який був власністю двору тощо), ДВІРСЬКИ́Й, НАДВІ́РНИЙ заст. Біля підніжжя трону, по обидва боки, стояли в блакитних камзолах, обшитих золотими позументами, придворні особи (Н. Рибак); Єремія взяв Гризельду під руку й повів до палацу. Панки й двірські слуги пішли за ним (І. Нечуй-Левицький); Гетьман Сенявський почав заводити надвірні міліції для оборони від гайдамаків (Г. Хоткевич).
ПРИДВО́РНИЙ у знач. ім., ЦАРЕДВО́РЕЦЬ книжн., заст., НАДВІ́РНИЙ заст. Повно було (при палаці) придворних, ключників, замочників, стольників (П. Загребельний); Старий царедворець, відомий у шляхетних колах як розумний дипломат і скнара, похитав подагричними пальцями (Н. Рибак); — Вона йому (панові) сокирою голову провалила; побоялися приступити до неї надвірні та й спалили з хатою разом (М. Старицький).
Значення в інших словниках
- придворний — придво́рний 1 прикметник який має стосунок до монаршого двору придво́рний 2 іменник чоловічого роду, істота особа, наближена до монарха Орфографічний словник української мови
- придворний — -а, -е. 1》 Який перебуває на службі при дворі (див. двір II), належить до близького оточення монарха. Придворний музикант. || Який є власністю двору, обслуговує двір, виражає інтереси двору і т. ін. || Який відбувається при дворі. Придворний бал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- придворний — 1. палацовий 2. двірський Словник чужослів Павло Штепа
- придворний — ПРИДВО́РНИЙ, а, е, іст. 1. Який перебуває на службі при дворі (див. двір²), належить до близького оточення монарха. Була... цариця в колі придворних дам (О. Словник української мови у 20 томах
- придворний — ПРИДВО́РНИЙ, а, е, іст. 1. Який перебуває на службі при дворі ( див. двір²), належить до близького оточення монарха. Була… цариця в колі придворних дам (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах