придворний

ПРИДВО́РНИЙ, а, е, іст.

1. Який перебуває на службі при дворі (див. двір²), належить до близького оточення монарха.

Була... цариця в колі придворних дам (О. Іваненко);

Біля підніжжя трону, по обидва боки, стояли в блакитних камзолах, обшитих золотими позументами, придворні особи (Н. Рибак);

Представники вищої придворної знаті займали почесні державні пости (з наук. літ.);

Придворний музикант;

// Який є власністю двору, обслуговує двір, виражає інтереси двору і т. ін.

В Росії при Петрі І стали створювати аптекарські поля, .. трави з яких здавали до придворної аптеки (з наук. літ.);

Українському поетові [Т. Г. Шевченкові] судилося стати не лише свідком, а й активним учасником тієї боротьби, яку почали Пушкін, Грибоєдов, Гоголь, Бєлінський проти придворного мистецтва (з наук. літ.);

// Який відбувається при дворі.

Придворний бал;

// Власт. двору.

Старий єкатерининський вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (П. Кочура);

Зубов хотів розповісти Потьомкіну ще про деякі придворні плітки (С. Добровольський);

// у знач. ім. придво́рний, ного, ч.; придво́рна, ної, ж. Особа з близького оточення монарха.

Щонайпишнішії дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Леся Українка);

Повно було [при палаці] придворних, ключників.., стольників (П. Загребельний).

2. Те саме, що дворо́вий 2.

Перебуваючи у Вільшані, Шевченко вчився в художника-самоука Степана Степановича Превлоцького.., згодом Тарас мав стати придворним художником пана Енгельгардта (з наук. літ.).