придумувати

приду́мувати

-ую, -уєш, недок., придумати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Гадаючи, міркуючи, додумуватись до чого-небудь.

|| Створювати або винаходити що-небудь таке, чого раніше не існувало.

|| Добирати потрібну фразу, слово і т. ін.

|| Вигадувати, підшукувати для кого-небудь заняття, роботу, призначати комусь покарання і т. ін.

2》 Вигадувати що-небудь неіснуюче, фантастичне.

|| Створювати що-небудь в уяві.

|| тільки док. Зробити або сказати що-небудь несподіване.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

придумувати — приду́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
придумувати — [приедумуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
придумувати — див. мислити, призадумуватися, (нове) винаходжувати, винаходити, винайти, повинаходжувати, повинаходити Словник чужослів Павло Штепа
придумувати — ПРИДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДУ́МАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Гадаючи, міркуючи, додумуватись до чого-небудь. Коли ж ніяк, бувало, не можна улізти в хату, все ж Роман придумує що-небудь, щоб таки добути, чого йому треба (С. Словник української мови у 20 томах
придумувати — ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
придумувати — ПРИДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДУ́МАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Гадаючи, міркуючи, додумуватись до чого-небудь. Коли ж ніяк, бувало, не можна улізти в хату, все ж Роман придумує що-небудь, щоб таки добути, чого йому треба (Вас. Словник української мови в 11 томах
придумувати — Придумувати, -мую, -єш сов. в. придумати, -маю, -єш, гл. Придумывать, придумать. Ніяк не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші украсти. Рудч. Ск. II. 169. Словник української мови Грінченка