прижити

прижи́ти

див. приживати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прижити — прижи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прижити — ПРИЖИ́ТИ див. прижива́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. прижити — НАЖИ́ТИ що, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИ розм., ПРИЖИ́ТИ розм. рідше, НАСТАРА́ТИСЯ без додатка, рідше чого, розм. Словник синонімів української мови
  4. прижити — ПРИЖИ́ТИ див. прижива́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. прижити — Прижити, -живу, -веш гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976. Словник української мови Грінченка