призро

Значення в інших словниках

1. призро — при́зро прислівник презирливо незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
2. призро — ПРИ́ЗРО, рідко. Присл. до при́зрий. Шестірний призро глянув на Жука і, посунувши руки в кишені, заходив по хаті (Панас Мирний); – Та це... знайомі мої: учитель народний і... хоче у земство проситися, – показав на Оленку. – Гм! – буркнув Кочура, та й губу закопилив так призро (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
3. призро — ПРИ́ЗРО, рідко. Присл. до при́зрий. Шестірний призро глянув на Жука і, посунувши руки в кишені, заходив по хаті (Мирний, І, 1954, 333); — Та це… знайомі мої: учитель народний і… хоче у земство проситися, — показав на Оленку. — Гм!... Словник української мови в 11 томах