примирливий

прими́рливий

-а, -е.

1》 Який сприяє примиренню.

|| Який виражає примирення; лагідний.

2》 Який відзначається безпринципністю, невимогливістю, терпимістю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примирливий — прими́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. примирливий — див. Добрий; покірний Словник синонімів Вусика
  3. примирливий — ПРИМИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який сприяє примиренню. Вона хотіла сказати що-небудь примирливе, але вже було пізно (Л. Дмитерко); – Як же ти врятувався? – Вибрався, – мовив з примирливою доброзичливістю Андрій (Ю. Бедзик); // Який виражає примирення; лагідний. Словник української мови у 20 томах
  4. примирливий — ПРИМИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який сприяє примиренню. Вона хотіла сказати що-небудь примирливе, але вже було пізно (Дмит., Розлука, 1957, 113); — Як же ти врятувався? — Вибрався, — мовив з примирливою доброзичливістю Андрій (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах