примовити

примо́вити

див. примовляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примовити — примо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примовити — [приемовиетие] -оўл'у, -виеш, -оўл'ат'; нак. -оў, -оўтеи Орфоепічний словник української мови
  3. примовити — ПРИМО́ВИТИ див. примовля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. примовити — ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями — виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  5. примовити — ПРИМО́ВИТИ див. примовля́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. примовити — Примовити см. примовляти. Словник української мови Грінченка