примучений
приму́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до примучити.
|| примучено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який змучився.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примучений — приму́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- примучений — ПРИМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приму́чити; // приму́чено, безос. пред. Примучено його на тілі (Сл. Б. Грінченка); А до того ще й тяжка вага гіркого життя тебе придавила: податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!.. Словник української мови у 20 томах
- примучений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови
- примучений — ПРИМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приму́чити; // приму́чено, безос. присудк. сл. Примучено його на тілі (Сл. Гр.); А до того ще й тяжка вага гіркого життя тебе придавила: податками тебе примучено, важкою працею прикручено... Словник української мови в 11 томах