1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приперізувати

припері́зувати

-ую, -уєш, недок., приперезати, -ежу, -ежеш, док., перех.

1》 Підперізуючись, закріплювати що-небудь за поясом.

|| до чого, у сполуч. зі сл. себе. Прикріплюватися до предмета, обкрутивши себе в поясі разом із ним ланцюгом, ременем і т. ін.

2》 Одягати що-небудь, обгортаючи стан і закріплюючи кінці на поясі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приперізувати — припері́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приперізувати — ПРИПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., що. 1. Підперізуючись, закріплювати що-небудь за поясом. Виросла коса до пояса, ні розплести, ні розчесати; прийде ми ся приперезати (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. приперізувати — ПРИПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., перех. 1. Підперізуючись, закріплювати що-небудь за поясом. Виросла коса до пояса, ні розплести, ні розчесати; прийде ми ся приперезати (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  4. приперізувати — Приперізувати, -зую, -єш сов. в. приперезати, -жу, -жеш, гл. Прихватывать, прихватить поясомъ, подсунувъ подъ поясъ, прихватить имъ. Виросла коса до пояса, ні росплести, ні росчесати; прийде ми ся приперезати. МУЕ. III. 38. Словник української мови Грінченка