припин

припи́н

-у, ч.

Зупинка, затримка.

Дати припин діал. — приборкати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припин — Припи́н, -ну, -нові; -пи́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. припин — Припи́н, -ну м. 1) Остановка, задержка. 2) припин дати кому. Усмирить. Черк. у. Словник української мови Грінченка