припин

Припи́н, -ну

м.

1) Остановка, задержка.

2) припин дати кому. Усмирить. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припин — -у, ч. Зупинка, затримка. Дати припин діал. — приборкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. припин — Припи́н, -ну, -нові; -пи́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)