1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приповзати

приповза́ти

-аю, -аєш, недок., приповзти, -зу, -зеш, док.

Повзучи, діставатися куди-небудь.

|| розм. Прийти, прибути куди-небудь небажаним.

|| перен. Поширившись серед людей, з'являтися де-небудь (про неприємні чутки).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приповзати — приповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приповзати — ПРИПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. Повзучи, діставатися куди-небудь. Бив себе [Юр] в груди і знов приповзав на колінах до постелі, знов цілував хорій висохлі білі ноги (Г. Хоткевич); З ущелин, під вітру шерех, Змія приповзла (І. Словник української мови у 20 томах
  3. приповзати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
  4. приповзати — ПРИПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. Повзучи, діставатися куди-небудь. Бив себе [Юр] в груди і знов приповзав на колінах до постелі, знов цілував хорій висохлі білі ноги (Хотк. Словник української мови в 11 томах