1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приповідати

приповіда́ти

-аю, -аєш, недок., приповісти, -ім, -іси, док., діал.

1》 Розповідати.

2》 Приказувати.

3》 Те саме, що прикладати 5).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приповідати — приповіда́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. приповідати — ПРИПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПОВІСТИ́, і́м, іси́, док., діал. 1. Розповідати. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був (Сл. Б. Грінченка); – Раз приповідав [панотець], що світ закінчиться! (О. Кобилянська). 2. Приказувати. Словник української мови у 20 томах
  3. приповідати — ПРИМОВЛЯ́ТИ (супроводжувати якусь дію словами, римованими висловами, відповідними до ситуації), ПРИКА́ЗУВАТИ, НАКА́ЗУВАТИ, ПРИГОВО́РЮВАТИ розм., ПРИКЛАДА́ТИ діал., ПРИПОВІДА́ТИ діал.; ПРИЧИТА́ТИ (ПРИЧИ́ТУВАТИ) розм. (голосно). — Док. Словник синонімів української мови
  4. приповідати — ПРИПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПОВІСТИ́, і́м, іси́, док., діал. 1. Розповідати. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був (Сл. Гр.); — Раз приповідав [панотець], що світ закінчиться! (Коб., II, 1956, 49). 2. Приказувати. Словник української мови в 11 томах
  5. приповідати — Приповіда́ти, -даю, -єш сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл. 1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати. Гол. І. 229. 2) Разсказывать, разсказать. Словник української мови Грінченка