1. Великий тлумачний словник сучасної мови

припрошувати

припро́шувати

і рідко припрохувати, -ую, -уєш і припрошати, -аю, -аєш, недок., припросити, -ошу, -осиш, док., перех., перев. з інфін., розм.

Те саме, що запрошувати 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припрошувати — припро́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. припрошувати — див. кликати; просити Словник синонімів Вусика
  3. припрошувати — ПРИПРО́ШУВАТИ і рідко ПРИПРО́ХУВАТИ, ую, уєш і ПРИПРОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, перев. з інфін., розм. Те саме, що запро́шувати 2. Він пригощав гостей.., припрошував їсти, не соромитись (В. Словник української мови у 20 томах
  4. припрошувати — Припро́шувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. припрошувати — ПРИПРО́ШУВАТИ і рідко ПРИПРО́ХУВАТИ, ую, уєш і ПРИПРОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., перев. з інфін., розм. Те саме, що запро́шувати 2. Він пригощав гостей.. Словник української мови в 11 томах
  6. припрошувати — Припро́шувати, -шую, -єш сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. І. 52. Словник української мови Грінченка