1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запрошувати

запро́шувати

-ую, -уєш, недок., запросити, -ошу, -осиш, док., перех.

1》 Просити прибути куди-небудь, до когось із певною метою (на якусь урочистість, збори і т. ін.).

|| Просити зайти, увійти куди-небудь.

2》 перев. з інфін. Пропонувати кому-небудь зробити щось, взяти участь у чомусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запрошувати — (до хати) запрохувати, просити, закликати, кликати, р. зазивати. Словник синонімів Караванського
  2. запрошувати — див. кликати Словник синонімів Вусика
  3. запрошувати — запро́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. запрошувати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. запрошувати — Запро́шувати, -про́шую, -про́шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. запрошувати — ЗАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Просити прибути куди-небудь, до когось з певною метою (на якесь торжество, зібрання і т.ін.). Словник української мови в 11 томах
  7. запрошувати — Запрошувати, -шую, -єш сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678. Словник української мови Грінченка