припускати
припуска́ти
I -аю, -аєш, недок., припустити, -ущу, -устиш, док., перех.
1》 Вважати за можливе, ймовірне що-небудь.
|| у знач. вставн. сл. припустімо і припустимо. Уживається для вираження ймовірності чого-небудь. Припускати думку.
2》 перев. із запереч. Не перешкоджати здійсненню чого-небудь, перев. небажаного; примирятись з чим-небудь; допускати.
|| Виконуючи, здійснюючи що-небудь, робити якесь упущення. Припустити збитки.
3》 розм. Впускати кого-небудь кудись, дозволяти кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь; допускати.
|| до кого. Дозволяти кому-небудь спілкуватися з кимсь, зав'язувати стосунки.
|| до чого. Дозволяти кому-небудь брати участь у чомусь.
4》 рідко. Включати в себе що-небудь.
II -аю, -аєш, недок., припустити, -ущу, -устиш, док.
1》 неперех., розм. Починати швидко йти, бігти, летіти і т. ін.
|| перех. і неперех. Збільшувати швидкість. Припустити бігти.
2》 перех., рідко. Відпускати трохи що-небудь затиснуте, натягнуте, затримуване.
3》 перех. і без додатка, розм. Відміряти більше від належного.
4》 неперех., розм. Лити (про дощ).
5》 перех., кул. Варити з невеликою кількістю рідини, жиру; тушкувати.
Значення в інших словниках
- припускати — припуска́ти 1 дієслово недоконаного виду вважати за можливе; допускати припуска́ти 2 дієслово недоконаного виду починати швидко бігти; відпускати затягнуте припуска́ти 3 дієслово недоконаного виду починати лити — про дощ Орфографічний словник української мови
- припускати — 1. мати гадку, гадати; (з ч. не) не допускати, не дозволяти; (помилку) припускатися чого; ід. НЕ ПРИПУСКАТИ ДУМКИ, і в голову не покладати; 2. (- дощ) лити дужче; (- швидкість) збільшувати, набирати. Словник синонімів Караванського
- припускати — див. бігти; підозрівати Словник синонімів Вусика
- припускати — ПРИПУСКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., що. 1. Уважати за можливе, імовірне що-небудь. Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки – у зовнішній красі чи модному платті (Ірина Вільде); З вечора заходила громовиця. Словник української мови у 20 томах
- припускати — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). — Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти. Словник синонімів української мови
- припускати — Припуска́ти, -ка́ю, -ка́єш; припусти́ти, -пущу́, -пу́стиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- припускати — ПРИПУСКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Вважати за можливе, ймовірне що-небудь. Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки — у зовнішній красі чи модному платті (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
- припускати — Припускати, -ка́ю, -єш сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. Словник української мови Грінченка