приревнувати
приревнува́ти
-ую, -уєш, док., перех., до кого і без додатка.
Відчути ревнощі; виявити почуття ревнощів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приревнувати — приревнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- приревнувати — ПРИРЕВНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, до кого і без дод. Відчути ревнощі; виявити почуття ревнощів. Уразила [Марина] її, коли приревнувала свого чоловіка до неї (Панас Мирний); [Шклянка:] Іди вже, бо он Рахваїл вертається сюди. Словник української мови у 20 томах
- приревнувати — ПРИРЕВНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., до кого і без додатка. Відчути ревнощі; виявити почуття ревнощів. До такої хіба не приревнуєш? Ходить, як пава, як царівна! (Руд. Словник української мови в 11 томах