приреченість
прире́ченість
-ності, ж.
1》 Стан за знач. приречений 2).
2》 Неминучість близької смерті.
|| Неминуча загибель або вірний провал чого-небудь.
|| Усвідомлення неминучості якоїсь катастрофи, чогось небажаного; безнадія.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приреченість — прире́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- приреченість — [приеречеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- приреченість — ПРИРЕ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прире́чений 2. Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії, віри в краще, той погляд, яким він дивився на мене, коли його виносили з палати. Невже він відчував, невже розумів свою приреченість? (Ю. Словник української мови у 20 томах
- приреченість — БЕЗНАДІ́Я (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́ДНІСТЬ зах. Словник синонімів української мови
- приреченість — ПРИРЕ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прире́чений 2. Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії, віри в краще, той погляд, яким він дивився на мене, коли його виносили з палати. Невже він відчував, невже розумів свою приреченість? (Збан. Словник української мови в 11 томах