1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приречений

прире́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приректи.

|| приречено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Якому загрожує неминуча смерть.

|| Підвладний смерті.

|| Який усвідомлює неминучість близької смерті.

|| Якому загрожує загибель, неминучість зникнення (про що-небудь).

|| на що, у сполуч. з ім. Якому загрожує неминучість чого-небудь (за знач. ім.).

|| на що, у сполуч. з ім. Який мусить постійно перебувати в якомусь стані, перев. негативному (за знач. ім.).

|| у знач. ім. приречений, -ного, ч. Той, якому загрожує або хто усвідомлює неминучість близької смерті, загибелі.

3》 у знач. прикм. Який виражає усвідомлення неминучості чого-небудь, безнадію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приречений — прире́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приречений — ПРИРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приректи́. За всяку ціну розшукати сотника Северина Наливайка! Йому приречена смерть, це факт і божа воля (Іван Ле); * У порівн. Гнат уже з оброненою на груди головою стояв серед хати, мов приречений до страти (П. Словник української мови у 20 томах
  3. приречений — ПРИРЕ́ЧЕНИЙ (якому загрожує неминуча смерть, велике лихо тощо), РОКО́ВАНИЙ поет. Бачив (Дорошенко) атомний лазарет, переповнений нещасними, приреченими людьми, що гинуть від білокрів'я (О. Словник синонімів української мови
  4. приречений — ПРИРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приректи́. За всяку ціну розшукати сотника Северина Наливайка! Йому приречена смерть, це факт і божа воля (Ле, Наливайко, 1957, 126); Потім усе пережите немов захлеснуло її — спогад про трагічне повстання... Словник української мови в 11 томах