1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прирізувати

прирі́зувати

-ую, -уєш, недок., прирізати, -іжу, -іжеш, док., перех.

1》 кому. Наділяти кого-небудь, перев. додатково, ділянкою поля, городу.

|| до чого. Приєднувати ділянку поля, городу і т. ін. до іншого поля, городу і т. ін.

2》 Убивати на м'ясо (перев. тварину, що має загинути від іншої причини); добивати.

|| розм. Убивати кого-небудь ножем, кинджалом і т. ін.

3》 Готувати скляну шибку для встановлення в рамі вікна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирізувати — прирі́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прирізувати — (землю) долучувати, долучити, подолучувати, залучувати, залучити, позалучувати, злучувати, злучити, позлучувати, получити, прилучувати, прилучити, поприлучувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. прирізувати — ПРИРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПРИРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., кого, що. 1. що, кому. Наділяти кого-небудь, перев. додатково, ділянкою поля, городу. [Іван:] Ну, а скажіть по правді: хіба ви не хотіли б, щоб вам прирізали землі? (М. Словник української мови у 20 томах
  4. прирізувати — ПРИРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. кому. Наділяти кого-небудь, перев. додатково, ділянкою поля, городу. [Іван:] Ну, а скажіть по правді: хіба ви не хотіли б, щоб вам прирізали землі? (Кроп. Словник української мови в 11 томах