1. Великий тлумачний словник сучасної мови

присвист

при́свист

-у, ч.

1》 Свист, яким супроводжують пісню, танець або якусь дію.

2》 Свистячий звук, що супроводжує голос, дихання, кашель, зітхання і т. ін.

|| Свистячий звук, призвук, утворюваний рухом повітря, тертям об який-небудь предмет і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присвист — при́свист іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. присвист — ПРИ́СВИСТ, у, ч. 1. Свист, яким супроводжують пісню, танець або якусь дію. В цю пізню пору аж луна з виляском йшла від веселих музик із присвистом та притоптуванням закаблуків (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. присвист — СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобців, пронизливі посвисти ластівок, раз по раз долітав голосний півнячий спів (Ю. Словник синонімів української мови
  4. присвист — ПРИ́СВИСТ, у, ч. 1. Свист, яким супроводжують пісню, танець або якусь дію. В цю пізню пору аж луна з виляском йшла від веселих музик із присвистом та притоптуванням закаблуків (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах