присипляти
присипля́ти
-яю, -яєш, рідко присипати, -аю, -аєш, недок., приспати, -сплю, -спиш; мн. присплять; док., перех.
1》 Викликати сон у когось, примушувати спати кого-небудь.
|| Заколисуючи або співаючи колискову пісню, навівати сон (на дитину).
|| Викликати стан, подібний до сну, за допомогою гіпнозу або наркотиків.
2》 перен. Викликати, спричинювати забуття чого-небудь реального.
|| Послаблювати силу вияву якого-небудь почуття, переживання і т. ін., робити їх менш відчутними.
3》 перен. Робити бездіяльним, інертним; утримувати від активної участі в чому-небудь.
4》 перен. Обманом, хитрощами змушувати кого-небудь забути про обережність, створювати ілюзію спокою, безпечності. Присипляти увагу.
5》 перев. док., перен., рідко. Задавити, задушити ненароком під час сну.
|| Умертвити, убити.
Значення в інших словниках
- присипляти — присипля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- присипляти — Люляти, заколисувати, навівати сон, (гіпнозою) гіпнотизувати; (пристрасті) послаблювати, заглушувати, глушити; (ворога) послаблювати пильність. Словник синонімів Караванського
- присипляти — ПРИСИПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ПРИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПА́ТИ, сплю́, спи́ш; мн. приспля́ть; док., кого. 1. Викликати сон у когось, примушувати спати кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- присипляти — присипля́ти / приспа́ти пи́льність чию. Хитрощами не давати змоги комусь розібратися в чомусь; перехитрувати, обманювати когось. Там вони (Параска і Северин) вже й вечеряли смачненько, і милувалися гарненько, і сміялися досхочу, що так просто присипляли пильність сусідів (І. Сочивець). Фразеологічний словник української мови
- присипляти — ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти — дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ). — Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти (вколиса́ти). Словник синонімів української мови
- присипляти — Присипля́ти, -пля́ю, -пля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- присипляти — ПРИСИПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ПРИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПА́ТИ, сплю́, спи́ш; мн. приспля́ть; док., перех. 1. Викликати сон у когось, примушувати спати кого-небудь. — Насилу свій кагал приспав, тепер можна й рушати, — квапився Охрім (Тют. Словник української мови в 11 томах
- присипляти — Присипля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. КС. 1893. VII. 81. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. Макс. (1849). 102. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ). Словник української мови Грінченка