приспорювати
приспо́рювати
-юю, -юєш і приспоряти, -яю, -яєш, недок., приспорити, -рю, -риш, док., діал.
1》 перех. і без додатка.Збільшувати.
2》 неперех. Збільшуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приспорювати — Побільшувати [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- приспорювати — приспо́рювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- приспорювати — ПРИСПО́РЮВАТИ, юю, юєш і ПРИСПОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСПО́РИТИ, рю́, ри́ш, док., діал. 1. що і без дод. Збільшувати. – Якби ж не твоя мила, Я б тебе й не манила. Словник української мови у 20 томах
- приспорювати — ПРИСПО́РЮВАТИ, юю, юєш і ПРИСПОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСПОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал. 1. перех. і без додатка. Збільшувати. — Якби ж не твоя мила, Я б тебе й не манила. Словник української мови в 11 томах