пристукувати

присту́кувати

-ую, -уєш, недок., пристукнути, -ну, -неш, док.

1》 перех. і неперех., чим.Легенько стукати по чому-небудь.

|| Зіткнувшись, видавати стук (про предмети).

2》 неперех. Супроводжувати якусь дію стуком.

Пристукнути каблуками — ставши по команді струнко, вітаючись, віддаючи честь і т. ін., стукнути підбором об підбор.

3》 тільки док., перех., перен., розм. Сильним ударом або пострілом убити чи позбавити притомності кого-небудь.

|| чим, безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристукувати — присту́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пристукувати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. пристукувати — ПРИСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТУ́КНУТИ, ну, неш, док. 1. чим. Легенько стукати по чому-небудь. Марко пристукував костуром, об підлогу і не зводив очей з Марії (С. Словник української мови у 20 томах
  4. пристукувати — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. пристукувати — ПРИСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТУ́КНУТИ, ну, неш, док. 1. перех. і неперех., чим. Легенько стукати по чому-небудь. Марко пристукував костуром, об підлогу і не зводив очей з Марії (Жур., Звич. Словник української мови в 11 томах