присяга

прися́га

-и, ж.

Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі.

|| Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє.

|| Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. Давати (складати, приймати і т. ін.) присягу. Свідчити під присягою.

Військова присяга — урочиста клятва, що її дає кожний громадянин, вступаючи до лав збройних сил держави.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

присяга — (обіцянка додержувати слова) клятва, божба, присягання, (найчастіше релігійне) обітниця. Словник синонімів Полюги
присяга — прися́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
присяга — Клятьба, обіт, урочиста обіцянка, р. присягання; п! ОБІЦЯНКА. Словник синонімів Караванського
присяга — див. клятва Словник синонімів Вусика
присяга — [приес’ага] -гие, д. і м. -с'аз'і Орфоепічний словник української мови
присяга — ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Панас Мирний); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (М. Словник української мови у 20 томах
присяга — ОБІЦЯ́НКА (добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь), СЛО́ВО, ОБІ́ТНИЦЯ, ОБІЩА́ННЯ заст. розм., ПРИРЕ́ЧЕННЯ діал.; ОБІ́Т книжн., ЗАВІ́Т рідше, ОБРІ́К заст. (перев. урочиста, релігійного характеру); ЗАРІ́К (ЗАРО́К) розм. (перев. Словник синонімів української мови
присяга — При́ся́га, -ги, -зі; при́ся́ги, при́ся́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
присяга — ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов’язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Мирний, І, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Нагн., Пісня.. Словник української мови в 11 томах
присяга — Присяга, -ги ж. Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45. Словник української мови Грінченка