присішок
присі́шок
-шка, ч.
1》 розм. Дерев'яна підпірка.
2》 заст. Стовпчик із розвилкою на кінці, в яку вкладають горизонтальну деревину (перев. при спорудженні клуні, сараю, повітки тощо).
3》 тільки мн., заст. Стремена.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присішок — присі́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- присішок — див. підпора Словник синонімів Вусика
- присішок — ПРИСІ́ШОК, шка, ч. 1. розм. Дерев'яна підпірка. На його плечі знову навалились незміряна велич і краса довколишньої природи і жалюгідна мізерія життя людського: похилені, підперті присішками хати з чорними стріхами, порослими зеленим мохом (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
- присішок — ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси). Словник синонімів української мови
- присішок — Присі́шок, -шка; -сі́шки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- присішок — ПРИСІ́ШОК, шка, ч. 1. розм. Дерев’яна підпірка. На його плечі знову навалились незміряна велич і краса довколишньої природи і жалюгідна мізерія життя людського: похилені, підперті присішками хати з чорними стріхами, порослими зеленим мохом (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах
- присішок — Присішок, -шка м. 1) Подпорка. Лебед. у. 2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая). Чуб. VII. 393. 3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. Словник української мови Грінченка