1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прихильний

прихи́льний

-а, -е.

1》 до кого – чого, діал. для кого. Який підтримує, захищає кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці.

|| до чого. Який схвалює, обстоює що-небудь, позитивно ставиться до чогось.

|| кому. Який відповідає чиїм-небудь бажанням, думкам; прийнятний.

|| до чого. Який відгукується на щось, чулий до чого-небудь.

2》 Який приязно, доброзичливо, з симпатією і т. ін. ставиться до кого-небудь.

|| Який виражає приязнь, доброзичливість, симпатію і т. ін.

3》 кому, чому, рідко. Який викликає приязнь, симпатію, любов; приємний, любий, милий.

4》 до чого, рідко. Який полюбляє що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихильний — (який бажає добра іншим) доброзичливий, зичливий, поблажливий. Словник синонімів Полюги
  2. прихильний — прихи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. прихильний — Доброзичливий, зичливий, приязний, ласкавий, б. з. люб'язний; (до чого) схильний, с. відданий чому; (серцю) приємний, милий, симпатичний; (відгук) схвальний; (до чужого горя) чутливий, чулий, чуйний. Словник синонімів Караванського
  4. прихильний — див. Добрий; дружній Словник синонімів Вусика
  5. прихильний — ПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. до кого – чого, діал. для кого. Який підтримує, захищає кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці. Між козаками пройшла чутка, що пани отруїли короля за те, що він був прихильний до козаків (І. Словник української мови у 20 томах
  6. прихильний — замо́вити (заки́нути) (до́бре (прихи́льне)) сло́во (слове́чко) кому, за кого. Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь, посприяти комусь. Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М. Фразеологічний словник української мови
  7. прихильний — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  8. прихильний — Прихи́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. прихильний — ПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. до кого — чого, діал. для кого. Який підтримує, захищає кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці. Між козаками пройшла чутка, що пани отруїли короля за те, що він був прихильний до козаків (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. прихильний — Прихильний, -а, -е Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Мир. Пов. II. 114. Вони були прихильні до церковної служби. К. Гр. Кв. VIII. Словник української мови Грінченка