причаєний
прича́єний
-а, -е.
1》 рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до причаїти.
2》 у знач. прикм. Який не виявляється у повну силу; стриманий, затамований.
3》 у знач. прикм. Який причаївся.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причаєний — прича́єний прикметник Орфографічний словник української мови
- причаєний — ПРИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. пас. до причаї́ти. – Кажуть, вона вже третій рік, як горить у потайній причаєній любові до нього (О. Кобилянська). 2. у знач. прикм. Який не виявляється на повну силу; стриманий, затамований. Словник української мови у 20 томах
- причаєний — ЗАТАМО́ВАНИЙ (перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), СТРИ́МАНИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИЧА́ЄНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. В очах його люди побачили затамовану тугу (В. Собко); Щорс почав говорити. Словник синонімів української мови
- причаєний — ПРИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до причаї́ти. — Кажуть, вона вже третій рік, як горить у потайній причаєній любові до нього (Коб., III, 1956, 161). 2. у знач. прикм. Який не виявляється у повну силу; стриманий, затамований. Словник української мови в 11 томах